Рекордний глобальний борг
За даними Інституту міжнародних фінансів, глобальний борг сягнув приблизно 365 трильйонів долларов. Ця сума еквівалентна 311% світового валового внутрішнього продукту. Світова економіка опинилася в борговій пастці після серії криз: фінансового краху 2008 року, пандемії COVID-19, а також через масові витрати на оборону, енергетичну безпеку та подолання наслідків старіння населення. Державний борг у 2025 році вже становив майже 94% світового ВВП і може перевищити 100% до 2029 року.
Справжня проблема полягає не в самому обсязі боргу, а в вартості його обслуговування. Епоха дешевих грошей закінчилася. Міжнародний валютний фонд оцінює, що виплати урядами відсотків зросли з 2% до майже 3% світового ВВП лише за чотири роки. На тлі високих процентних ставок рефінансування старих зобов'язань стає серйозним випробуванням для глобальної фінансової системи. Юрист Юрій Ванетик попереджає, що комбінація великого боргу, дорогих грошей та слабкого економічного зростання може стати токсичною.
Високий попит на капітал по всьому світу робить кредитування значно дорожчим. Вартість іпотечних кредитів, автокредитів, бізнес-позик та лімітів на кредитних картках зростає. Компанії через вони відкладають інвестиції та розширення бізнесу, що уповільнює зростання заробітних плат і створення нових робочих місць. Урядам доводиться обирати між підвищенням податків, скороченням соціальних видатків або допущенням вищої інфляції, яка знецінює заощадження громадян. Для пересічної людини це виливається у подорожчання повсякденного життя та фінансових послуг.
Бюджетний тиск на тлі відбудови України
Для України високий глобальний борг означає критичне зменшення доступу до необхідного фінансування. Країна змушена одночасно фінансувати оборону, підтримувати соціальну сферу та планувати масштабну відбудову. За оцінками Світового банку, потреби у відновленні становлять близько 588 мільярдів доларів протягом наступних десяти років. Ця сума майже втричі перевищує прогнозований ВВП України.
У 2027 році країні знадобиться 52,6 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Проте станом на зараз гарантовано лише близько 20 мільярдів, за даними Міністерства фінансів України. Скорочення міжнародного фінансування безпосередньо посилить тиск на курс гривні, спровокує зростання інфляції та може змусити до підвищення внутрішніх податків. Доступ до пільгового міжнародного капіталу є питанням національної безпеки. Під час війни це частина фінансової інфраструктури виживання держави. Після перемоги саме від цього залежатиме швидкість переходу від поточного фінансування до реальної відбудови країни.