Втрати промисловості в умовах війни

Металургійні підприємства втратили 90% виробництва сталі та 30 тисяч робочих місць. «Запоріжсталь» зазнала 17 балістичних ударів, унаслідок яких загинуло 8 працівників, ще 31 постраждав. ArcelorMittal Кривий Ріг не відновить роботу до кінця війни. У 2021 році галузь формувала 10,3% ВВП України, а до 2026 року цей показник може скоротитися до нуля. За п’ять років меткомпанії сплатили до бюджету понад 200 млрд грн. Для відновлення пропонується створити спеціальний фонд, аналогічний механізмам для енергетики.

Одночасно борошномельна галузь зазнає колосальних збитків через цілеспрямовані удари по млинах. Кількість діючих млинів скоротилася з 678 до 466, а виробництво борошна у 2024 році склало 2,3 млн тонн при річних потужностях 3,5 млн тонн. Внутрішній попит у 2025 році впав до 2,1 млн тонн порівняно з довоєнними 3 млн, що знизило операційну маржу з 12% до 8%. Підприємства щороку інвестують 1,212 млрд грн у модернізацію, зосереджуючись на енергетичній автономії. Цілеспрямоване знищення млинів є частиною стратегії Кремля з руйнування української економіки.

Адаптація бізнесу до війни

Компанії перебудовують операційні моделі, щоб швидко відновлювати роботу після атак. ПриватБанк відновив відвантаження карток через день після удару по центру персоналізації. Тепер банк розвиває резервні сценарії та альтернативні локації. «Нова пошта» децентралізує операції, що дозволяє оптимізувати процеси. CEO «Київстару» Олександр Комаров зазначає: управління бізнесом потребує балансу між короткостроковими завданнями та довгостроковими змінами.

Компанії також впроваджують психологічну підтримку працівників, включаючи компенсацію консультацій із психологами. Фонд «Повернись живим» компенсує витрати на психологічні консультації, забезпечуючи час для зустрічей без інших робочих обов’язків. CEO Nestlé в Україні Роман Янович присвятив перші 100 днів роботі з командою, а «ЕКО маркет» фокусується на досягненні невеликих результатів, які мотивують співробітників.

Економічні показники аграрного сектору

За перше півріччя 2026 року виручка агрокомпаній зрісла на 19%, до 448,35 млрд грн, але чистий прибуток скоротився на 19%, до 66,1 млрд грн. Прибутковими залишилися лише 66% підприємств. Найвище зростання виручки зафіксоване у SP Advisors (+28%, +3,92 млрд грн) та Агропросперіс (+30%, +1,64 млрд грн). У вересні 2026 року в Україні діяло 82 954 агрокомпанії. За рік зареєстровано 853 нові фірми, припинилося 262, що створює позитивний баланс.

Одночасно аграрії стикаються з викликами через блокаду Чорного моря. Логістика через автотранспорт та залізницю стала дорожчою, що обмежує експортні можливості. Компанії Дружба-Нова та Явир-АПК перепрофілюються на органічне та халяльне виробництво, інвестуючи в європейські стандарти якості для доступу до нових ринків.

Наслідки атак на інфраструктуру

27 вересня 2026 року балістичні ракети атакували Білоцерківський район. Загинула одна особа, семеро поранених. Пошкоджені енергомережі, дороги та підприємства. Атака спричинила перебої з електропостачанням, транспортні блокади та втрату працездатного населення. За перше півріччя 2026 року зафіксовано понад 25 атак на складську інфраструктуру та понад тисячу ударів по залізничній мережі. Підприємства активізують аварійні плани відновлення, щоб мінімізувати збитки.

Державна підтримка бізнесу

Уряд планує скоротити фінансування «Національного кешбеку» у 2,5 рази, економлячи до 4 млрд грн щороку. У проєкті Держбюджету-2027 кошти на програму не передбачені. Мінекономіки пропонує перерозподілити кошти на підтримку бізнесу, постраждалого від обстрілів, потрібно близько 6 млрд грн. «Зимова підтримка» буде переглянута для адресної допомоги та стимулювання українських послуг. Також обговорюється збільшення фінансування для відновлення інфраструктури та компенсації втрат.