Невідповідність держпрограм масштабам втрат
Сергій Скорбун з Метінвесту зазначив, що поточні держпрограми не відповідають реальним потребам великих підприємств. Наприклад, державна програма компенсації збитків обмежує допомогу $10 млн на компанію, хоча відновлення однієї доменної печі потребує $100, 150 млн. Це робить відновлення ключових об’єктів неможливим. Кожне велике підприємство має системний ефект, підтримуючи постачальників, логістику та сервісні компанії. На прикладі «Запоріжсталі» видно, що понад 8 тис. працівників, сталевари, ливарники, машиністи, залишаються без роботи через зруйновані активи. Без часткової компенсації (навіть 20%) підприємства не зможуть відновити виробництво.
Економічні виклики для інфраструктури
Промисловість стикається з тарифним тиском через діяльність природних монополій. Тарифи на електроенергію та залізничні перевезення вже вищі, ніж у Польщі та Словаччині. При зниженні обсягів передачі електроенергії фіксовані витрати залишаються високими, що змушує підвищувати ціни для діючих споживачів. Зростання тарифів підвищує собівартість і знижує конкурентоспроможність. Довготривала нестабільність загрожує відтоком кваліфікованих кадрів, що унеможливить швидке відновлення після війни. Без прогнозованої роботи бізнес почне рахувати, чи є сенс інвестувати в Україну.
Фінансування через міжнародні партнери
Альтернативні механізми фінансування мають включати співпрацю з міжнародними партнерами. На форумі United by mining обговорювали залучення $500 млн на рік для інфраструктурних проєктів через спільні ініціативи з міжнародними фінансовими організаціями. Ці кошти можуть піти на підтримку «Укрзалізниці», враховуючи її роль для держави. Такий підхід зменшить навантаження на держбюджет. Європейська комісія може брати участь у формуванні таких механізмів, щоб забезпечити стабільність критичної інфраструктури.
Бар’єри для експорту металургії
Українська металургія не має вільного доступу до ринку ЄС. Експортні квоти не дозволяють реалізовувати необхідні обсяги, що призводить до простою виробництва і зниження попиту на сировину. Механізм CBAM, екопошлина на вуглецеві викиди, почав діяти з 2023 року. Україна має тимчасові послаблення, але остаточні умови невизначені. Введення пошлини може зробити продукцію неконкурентоспроможною. Частина бар’єр може бути усунена через торговельні домовленості без бюджетних витрат.
Високі тарифи на залізничні перевезення
«Укрзалізниця» як монополіст підвищує тарифи через зниження доходів. Це відбувається на тлі збереження високих фіксованих витрат. Зростання вартості перевезень підвищує собівартість продукції. Київ відіграє ключову роль у керуванні транспортною системою. Поточні механізми регулювання не враховують надзвичайних умов. Відновлення підприємств стимулює попит на залізничні послуги. Це сприяє стабілізації фінансового стану «Укрзалізниці».