Економічна криза через втрату потенціалу
Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України, який у 2021 році забезпечував 10,3% ВВП країни, до 2026 року втратив майже весь економічний потенціал. У 2023 році його частка скоротилася до 5,7%, у 2025-му, до 5,5%, а прогноз на 2026 рік передбачає показник близький до нуля. Це стало наслідком масштабних руйнувань інфраструктури, блокади портів, зростання транспортних витрат та торгівельних обмежень ЄС. Підприємства, що до війни виробляли 90% української сталі, припинили роботу. У вересні 2026 року російськими балістичними ракетами були атаковані чотири великі металургійні підприємства, три з них зупинили виробництво.
ArcelorMittal Кривий Ріг офіційно припинив роботу до завершення війни. Генеральний директор Мауро Лонгобардо заявив, що підприємство зосередиться на збереженні обладнання для майбутнього використання. Безпека персоналу та стабільне енергопостачання визначені як ключові умови для будь-якого відновлення. Відсутність гарантій безпеки робить інвестиції недоцільними. Збереження технологічного та кадрового потенціалу визнано критично важливим для відновлення галузі. За словами керівника офісу CEO "Метинвесту" Олександра Водовіза, Україна втратила металургійну промисловість, а відновлення залежить від міжнародної підтримки та стабілізації ситуації.
Економічні втрати логістика міжнародна конкуренція
Експорт металу скоротився у 30 разів через атаки на порти Великої Одеси. У липні 2026-го обсяги морських перевезень впали на 52%, а Україна втратила доступ до ринків США, Туреччини та Італії через зруйновані портові термінали. У червні експорт приніс 293 млн доларів, у серпні, лише 92 млн. Дефіцит валюти прискорив девальвацію гривні. З 1 серпня 2026-го тарифи Укрзалізниці підвищилися на 30%, що ускладнило альтернативні маршрути. Залізничні та автомобільні перевезення не компенсують втрат морських шляхів. Додаткові обмеження вводить європейський карбонний кордонний механізм (CBAM), який збільшує витрати на експорт металу через оплату сертифікатів за вуглецеві викиди. Квоти на імпорт чорних металів скорочені, а альтернативні маршрути через Центральну Європу мають обмежену пропускну здатність. Перевезення через Туреччину та Балкани ускладнені додатковими узгодженнями. Високі транспортні витрати знижують конкурентоспроможність української продукції на міжнародних ринках.
Дефіцит кадрів
Зупинка "Запорожсталі", "Каметсталі", ArcelorMittal Кривий Ріг та Дніпровського металургійного заводу призвела до втрати понад 30 тисяч робочих місць. У 2024 році чотири металургійні компанії сплатили 1,6% податків до бюджетів усіх рівнів. Втрата доходів змушує фахівців емігрувати, що загострює дефіцит кваліфікованих кадрів. Навіть у разі відновлення інфраструктури, відсутність досвідчених металургів стане серйозною перешкодою. Як підкреслив експерт Олександр Мироненко, галузь втрачає резерви міцності.
"Запорожсталь" зазнала найбільших втрат: 17 балістичних ракет влучили у підприємство 11 і 27 серпня, а також 12 і 17 вересня 2026-го. Восьмеро працівників загинули, 31 отримав поранення. Після першої атаки виробництво повністю зупинили. Станом на вересень 2026-го Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі чи чавуну. За словами президента ОП "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, ситуація в галузі кваліфікується як катастрофічна.