Фінансовий стан
У першому півріччі 2026 року 66% агрокомпаній України отримали прибуток, що на 8% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Загальна виручка сектора зросла на 19%, досягнувши 448,35 млрд грн, але сукупний чистий прибуток скоротився на 19% і склав 66,1 млрд грн. Кількість збиткових підприємств збільшилася, що свідчить про погіршення економічної ситуації. Найвищі показники виручки зафіксовані у Вінницької птахофабрики (37,47 млрд грн), Миронівської птахофабрики (16,35 млрд грн) та Лебединського насіннєвого заводу (13,37 млрд грн). Однак прибутковість окремих лідерів різко впала: Вінницька птахофабрика завершила період із збитком 2,26 млрд грн (у 2025 році, 40 млн грн збитку), а Миронівська птахофабрика втратила 950 млн грн замість 680 млн грн прибутку минулого року.
На вересень 2026 року в Україні діяло 82 954 агрокомпанії. За 2026 рік зареєстровано 853 нові підприємства, а 262 припинили діяльність. Для аналізу використано дані 5 389 компаній, які подали звітність за обидва періоди. Це обмежує повноту висновків, оскільки загальна кількість звітувальників зменшилася на 6% порівняно з 2025 роком. Незважаючи на зростання кількості компаній, фінансові результати свідчать про зниження ефективності: середній рівень рентабельності скоротився, а обсяги збиткових операцій збільшилися. Найбільші зміни зафіксовані в сегментах птахівництва, зернових та насінництва.
Фінансові результати фінансово-промислових груп
Найвищий виторг серед фінансово-промислових груп показав МХП, який отримав 73,79 млрд грн (у 2025 році, 58,68 млрд грн, +25,7%). На другому місці, Кернел із 19,11 млрд грн (+46,5%), далі йдуть SP Advisors (17,82 млрд грн, +28,3%), Агропросперіс (7,12 млрд грн, +29,9%) та Епіцентр (6,39 млрд грн, +27,1%). У трьох групах виторг скоротився: у Явір-АПК на 42% (втрати склали 576,3 млн грн), у Фоззі Груп на 7% (103,4 млн грн) та в АПГК "Дніпровська" на 2% (78,1 млн грн). Аналіз охопив 228 агрокомпаній із 32 груп, які подали звітність за обидва періоди. Найвищий абсолютний приріст виручки показала Вінницька птахофабрика (+10,66 млрд грн), Лебединський насіннєвий завод (+4,03 млрд грн) та Миронівська птахофабрика (+3,55 млрд грн).
Системні ризики
80% агроекспорту України здійснюється морським шляхом, що робить портову інфраструктуру критично важливою. Перебої в роботі портів через військові дії можуть призвести до логістичних збоїв, особливо в умовах обмеженого доступу до морських маршрутів. Резервні генератори забезпечують роботу елеваторів та терміналів під час відключень електроенергії, але зростання цін на паливо підвищує транспортні витрати. Міністерство аграрної політики планує компенсувати збитки від знищення посівів через військові дії. У проєкті держбюджету-2027 передбачено 1 млрд грн на розвиток агрологістики. Можливе подорожчання продовольчої корзини на 3% через зростання витрат, що вимагає державного втручання для збереження цінової стабільності.