Наслідки атак на інфраструктуру
З серпня 2026 року економічне уповільнення в Україні прискорилося через систематичні удари по інфраструктурі. Якщо раніше переважали атаки на енергетичні об’єкти, то тепер пошкодження торкнулися портів, логістичних маршрутів, складів і виробничих потужностей. Блокада Чорного моря призвела до накопичення вантажів у портах, збільшення витрат на зберігання та порушення термінів поставок. Ці фактори роблять постачання матеріалів менш передбачуваними, уповільнюючи реалізацію ключових проектів. Проблеми логістичного сектора мають системний характер і впливають на всю економіку. Крім того, пошкодження енергетичних об’єктів ускладнює відновлення мереж, що загрожує масштабними перебоями в енергопостачанні. Недофінансування будівництва захисних споруд підриває стійкість електростанцій, які залишаються ключовою метою для атак. На сектор безпеки й оборони передбачено 4,885 трлн грн, що становить 43,8% ВВП, але недостатні кошти на захист енергетичних об’єктів збільшують їхню вразливість.
Фінансовий тиск на бізнес
Підприємства, які виконують державні та місцеві замовлення, дедалі частіше стикаються із затримками оплати за виконані роботи. Це змушує бізнес скорочувати витрати, що призводить до заборгованостей із зарплат, порушень у сплаті податків та скорочення виробничих обсягів. За оцінками економіста Олександра Савченка, такі затримки можуть знизити ВВП на 0,5, 1% до кінця року. Проблема охоплює всі галузі, де держава є замовником, і має ланцюговий ефект: головні підрядники не розраховуються з субпідрядниками, ті, із постачальниками, що порушує платоспроможність на всіх рівнях. Довготривалі затримки змушують компанії уникати участі в держпроектах. Це формує системну відповідь ринку. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) очікує зростання ВВП на 1,5% у 2026 році та 2,5% у 2027 році, але міністерство економіки України може переглянути прогноз: замість 1,6% у 2026 році, лише 0,5%, а на 2027 рік, 0,8, 1% замість 1,3%. Національний банк України (НБУ) знизив оцінку зростання реального ВВП до 1,1, 1,2% у 2026 році порівняно з очікуваними 1,8%. Президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо зазначила. Це ризики подальшого зниження показників переважають над можливостями зростання через посилення ударів по інфраструктурі.
Міжнародна підтримка з умовами
Міжнародна фінансова допомога Україні залежить від виконання реформних зобов’язань перед Європейським Союзом. Верховна Рада має якнайшвидше ухвалити необхідні рішення, щоб забезпечити отримання позики. Затримки ухвалення нормативних актів поставлять під загрозу графік надходження коштів. Кабінет Міністрів повинен готувати проєкти рішень, а діалог із міжнародними банками вимагає чіткої сигналізації про політичну волю України. Без необхідних асигнувань неможливо реалізувати заходи захисту електростанцій та вузлів мереж. Це збільшує вразливість системи. Недофінансування будівництва захисних споруд загрожує енергетичній безпеці країни, а також ускладнює відновлення економіки після постійних атак.