Слабке відновлення через структурні проблеми
Українська економіка у першому півріччі 2026 року зросла на 0,4% у річному вимірі та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Це сталося завдяки стабілізації валютного ринку, зростанню міжнародних резервів до $50 млрд та адаптації бізнесу до військових умов. Проте це слабке зростання не компенсує втрат минулих років. Основні перешкоди: дефіцит робочої сили, високі виробничі витрати, проблеми з енергетичною інфраструктурою та низький експорт. Для стійкого розвитку потрібно перейти від військової стабілізації до розвитку власної промисловості, технологій та експорту. Наприклад, обсяги промислового виробництва залишаються на 30% нижче за попередній рівень, а експорт товарів скоротився на 18% у 2025 році через пошкоджені логістичні маршрути.
Наслідки великого торговельного дефіциту
Дефіцит зовнішньої торгівлі за перше півріччя 2026 року досяг $28,3 млрд. Імпорт становив $49,3 млрд, експорт, $21 млрд. Високий імпорт пояснюється потребами у відновленні інфраструктури, закупівлі енергоносіїв та техніки. Низький експорт пов’язаний із пошкодженням логістичних маршрутів, втратою ринків збуту та обмеженими можливостями виробників. Навіть відновлені коридори стримуються морськими та залізничними перешкодами. Нацбанк вважає цей дисбаланс ключовим ризиком для зовнішньої стійкості. Наприклад, транспортні витрати на експорт зросли на 22% через необхідність використання альтернативних маршрутів.
Фінансування бюджету без виконання зобов’язань
Фінансування бюджетного дефіциту забезпечується через міжнародну допомогу та внутрішні коригування. Європейська комісія надає гарантії для бюджетних видатків без додаткового боргу. МВФ верифікує бюджетні параметри, що є передумовою для активації інших джерел фінансування. Світовий банк залучає кошти під гарантії партнерів, наприклад, $841 млн під гарантії Канади для пенсій. Угода з ЄС передбачає скоординовані зобов’язання, де кожен транш залежить від реформ. Програма з МВФ підвищує довіру кредиторів до фінансової дисципліни.
На 2027 рік Україна потребує $52,6 млрд для покриття бюджетного дефіциту. З цієї суми $20 млрд мають офіційне підтвердження від партнерів, решта, $32,6 млрд, перебуває на стадії переговорів. Виконання реформ є ключовою умовою для отримання коштів. Без реформ Україна може втратити доступ до $29,5 млрд потенційного фінансування, що поставить під загрозу стабільність державних видатків.
Як економічні ризики порушують стабільність
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру порушують виробництво та логістику. У вересні були уражені MiroHost, UTELS, «Павутина», «Домонет», Kievnet, Faust та «Датагруп». Хоча деякі провайдери відновили сервіси через резервні майданчики, це вимагає значних витрат. Ланцюги постачання руйнуються, зростають страхові та логістичні витрати. Компанії перерозподіляють кошти замість інвестицій, що створює дефіцит оборотного капіталу, особливо для малих підприємств.
На ринку праці попит на ремонтні послуги зростає, але скорочення виробництва призводить до втрати робочих місць. Працівники не завжди можуть швидко переосвоїти професії чи переїхати. Наприклад, у сфері будівництва кількість вакансій зросла на 15%, тоді як у машинобудуванні скоротилася на 12% через зниження попиту на продукцію.
Спад приватних переказів з-за кордону
Приватні перекази громадян з-за кордону знижуються третій рік поспіль. У 2023 році спад становив 7,8%, до 11,6 млрд доларів. У 2024 році, 15,2%, до 9,6 млрд доларів. У 2025 році, 14,7%, до 8 млрд доларів. За перші вісім місяців 2026 року, 6,5%. Основна причина, скорочення зарплати українців за кордоном на 25,5%. У серпні 2026 року перекази становили 0,6 млрд доларів, що на 7,5% менше, ніж рік тому. Скорочуються й неформальні канали, на 6,8%, що вказує на загальне зменшення надходжень.
Стратегія післявоєнного розвитку
Перехід до післявоєнного розвитку вимагає трансформації сьогоднішніх видатків у постійні виробничі активи. Максим Уракін наголошує: імпортоване обладнання, фінансування та оборонні витрати мають стати основою для нових потужностей. Пріоритетні сфери: енергетична автономність, ОПК, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт з високою доданою вартістю. Це зменшить залежність від імпорту. Успіх залежить від здатності перетворювати тимчасові ресурси на довгострокові активи. Наприклад, інвестиції в відновлювану енергетику можуть скоротити імпорт енергоносіїв на 40% до 2030 року.