Динаміка ВВП у другому кварталі
У ІІ кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,4% у річному вимірі (р/р), а порівняно з І кварталом, на 0,3% у сезонно скоригованому вимірі. Це стало можливим завдяки стійкому приватному споживанню, яке забезпечило додатній внесок у розмірі 4,6 відсоткових пунктів, та відсутності значних обмежень електропостачання для населення й бізнесу. Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств зросли на 6,9%, що підтримало торговельний сектор (ВДВ +4,5% р/р) і фінансову діяльність (ВДВ +27,8% р/р).
Промисловість демонструвала пришвидшення: у добувній промисловості, до 3,9% р/р, у переробній, до 2,5% р/р, що пов’язано з нарощуванням газовидобутку та розвитком металургії, хімічної промисловості та машинобудування. Однак ВДВ енергетичного сектору скоротилася на 10,8% через наслідки руйнувань теплової генерації. Це підкреслює, що покращення енергопостачання не означає відновлення енергетичного сектору як такового.
Вплив зовнішніх чинників на економіку
Чистий експорт мав негативний вплив на ВВП (-5 відсоткових пунктів). Експорт товарів і послуг зріс на 9,9% р/р завдяки надолуженню поставок зернових і чорних металів, але імпорт збільшився на 14,2% р/р через стриманіші темпи імпорту енергообладнання та продовольчих товарів. Блокада морських портів та високі витрати на альтернативні маршрути зробили експорт пшениці збитковим. На початку вересня ціна реалізації тонни пшениці через дунайські порти становила $275, що не покривало витрат виробників. Це загрожує скороченням посівних площ у майбутньому.
Подальше посилення російських атак на логістику, транспортну інфраструктуру та об’єкти бізнесу обмежує відновлення економіки. Збитки від руйнувань оцінюються в $10 млрд щорічно, а сукупні економічні втрати, у 1,5 відсоткових пунктів ВВП лише за цей рік. ВДВ транспорту скоротилася на 6,4% р/р через погіршення стану залізничних вузлів і портів.
Прогноз Нацбанку 29 жовтня
Національний банк України переглянув прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,1, 1,2% (раніше очікувалося 1,8%). Це пов’язано з посиленням зовнішніх шоків, погіршенням ділових очікувань та додатковими руйнуваннями в промисловості й торгівлі. Урядовий проєкт держбюджету на 2027 рік побудовано на песимістичному сценарії зростання ВВП на 1,3% при дефіциті 15% ВВП. Міністерство економіки розглядає навіть більш консервативний сценарій, 0,5%, що відображає високу волатильність умов.
Валове нагромадження основного капіталу збільшилося на 7,3% р/р, що забезпечило додатній внесок у ВВП на рівні 1,3 відсоткових пунктів. Капітальні видатки бюджету зросли на 22% р/р, спрямовані на відновлення доріг та будівництво об’єктів логістичної та енергетичної інфраструктури. Однак спад у будівництві поглибився до 10,6% р/р через нестачу кваліфікованих кадрів та зміну структури попиту.
Очікування на друге півріччя
Динаміка ВВП у другому півріччі 2026 року залишатиметься стриманою. Ключові фактори, наслідки атак на виробництво, логістику та енергетику, урожайність, бюджетні стимули та міжнародна кон’юнктура. Подальше посилення ворожих дій може призвести до глибшого скорочення економічної активності. Фіскальна політика залишається рушієм попиту, але її ефективність обмежена високим рівнем зовнішніх ризиків.
Нацбанк очікує. Це у другому півріччі темпи зростання залежатимуть від масштабів руйнувань інфраструктури, урожаю сільськогосподарських культур та обсягів бюджетних витрат. У разі збільшення атак на енергетичні об’єкти та порушення логістичних маршрутів економічна активність може скоротитися на 0,5, 1,0 відсоткових пунктів. Уряд планує збільшити витрати на відновлення транспортної інфраструктури, щоб компенсувати втрати від руйнувань. Однак це не вирішить проблеми в будівельному секторі, де спад триватиме через нестачу кадрів і зміну структури попиту.
Оновлений прогноз Нацбанку на 2026, 2028 роки буде оприлюднений 29 жовтня 2026 року під час пресбрифінгу з питань монетарної політики. Детальніша інформація з’явиться в Інфляційному звіті 5 листопада. Експерти наголошують. Це економічне відновлення залежить не лише від внутрішніх факторів, але й від міжнародної підтримки, зокрема фінансової допомоги та відновлення морських експортних маршрутів.